Щось сталося, кохана, із тобою,
Чомусь весь час сумуєш мовчки ти?
Чи, може, сталось щось зі мною?
Давно вже я не я, не ті мости.
Чого твій сум безмежний нині,
В устах нема мого кохання?
Скажи мені у цій чудесній днині,
Де твої юні і прості бажання?
Сьогодні мрієш про багате щастя?
Для тебе став гірким я, як полин?
З кохання мого хай тобі воздасться
Безенна кількість люблячих годин.
Чого ж ти так далеко за кордоном?
Чому ж ти продаєш сама себе?
Я розмовляю із самотнім клоном
І згадую привабливу тебе…
Не зійде сонце вже таке, як вчора,
Не буде вже такого, як колись.
Зустрілися ми зовсім випадково
Й кордоном, випадково, розійшлись...
21 жовтня 2013 р.
