Вона може часто страждати,
І сміятись як мала дитина,
Розводити годинні дебати,
Коли випаде вільна хвилина...
Вона може ретельно робити,
Десять справ одночасно,
Зненацька серце розбити,
Щоб потім стало лячно...
Вона може вперто ходити,
Цілий день по крамницях,
І як їй згодом пояснити,
Що місця нема на полицях...
Вона є ворог гаманців,
Коли вони хоч трішки повні,
Під шарудіння папірців
Шепочу молитви жертовні...
В неї бувають гіркі сльози
Від образ або просто,
Хоч деколи лунають грози,
Язичком вправним, гострим...
Вона зазвичай дуже мінлива,
То щойно сонечко засяє,
То раптом рясна злива
Все навколо поливає...
Вона вся в телефонних дзвінках,
Ох, ці подружки численні,
Вже небо в маленьких зірках,
А в них ще - справи енні...
Вона мабуть з інших планет,
Щоб виконати спецзавдання,
Але мовчить про це інтернет,
Немає відповіді на питання...
Та коли життя мене кидає,
Або всюди самотності стінка,
Як добре, що поряд є,
Улюблена кохана ЖІНКА!!!
У вірші суміш усіх жінок потроху. 
Дякую так і є 
Скільки всього!? 
