Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Вересюк: Звенят ручьи - ВІРШ


Мирослав Вересюк: Звенят ручьи - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 32

Пошук


Перевірка розміру




Звенят ручьи

Звенят ручьи, весна опять Земли встревожила покой. Дела заброшу и гулять, Пойду у рощу за рекой. В бездонных лужах - синева, А облака, земли касаясь, Наверно, уж пошла молва, Что я порой с тобой встречаюсь. Пусть говорят. И как в бреду О кочки часто спотыкаясь, По бездорожью я иду, Хмельной от счастья, улыбаюсь. Цветут подснежники в лесу Твои любимые цветы. Букет в подарок принесу Природы чудо, красоты ! Как хорошо, что зацвели Ко дню рожденья вдруг они. Держу в ладонях дар земли Её тепло, земли огни. 1979

ID: 450352
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 20.09.2013 22:43:42
© дата внесення змiн: 20.09.2013 22:43:42
автор: Мирослав Вересюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (525)
В тому числі авторами сайту (2) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.

Нові твори