У кожного свій хрест, щасливий чи важкий,
і сльози радості, й біль втрати неминучі,
не сторонись біди і страчених надій,
що йдуть повз тебе, смуток й страх несучи.
Поглянь в свічадо, бачиш, поспіша,
кудись летить життя, мов хвилі б'ють у скроні.
Та чиста, осяйна й свята душа,
як до молитви складені долоні.
А в серці... В серці, там тремтить струна,
краси й любові, дзвінко й ненастанно,
ніколи не обірветься вона,
звучати буде ніжно і слухняно.
А щастя? Ось, тримай,
лиш руку простягни, близьке і незрадливе.
Впусти і збережи, в душі його плекай,
ти милосердний, отже, ти щасливий.
ID:
445942
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 28.08.2013 22:53:07
© дата внесення змiн: 28.08.2013 22:53:07
автор: Марина Довбня
Вкажіть причину вашої скарги
|
