Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валерій Голуб: ТАМ… - ВІРШ
logo
Валерій Голуб: ТАМ… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ТАМ…

				

                      1
-Начудовуйся
                        останнім
                                     тихим ранком—
Враз над вухом
                       хтось чужий
                                          прошепотів—
Вже у просторі
                      відкрилася
                                      фіранка.
В паралельний світ
                             потрапити  хотів?

На бруківку не звертай!
                                   Іди за мною—
Діловито научав
                         мій дивний гід.
Раптом—темрява,
                          закутана
                                        імлою...
Вечір.
           хмари.
                       Степ...
Невже це
               перехід?

-Так, приїхали...
                        Тихіше!
                                    Хтось крадеться.
Захищайся
                від  раптового
                                     стрибка!
Небезпека скрізь.
                         Тобі вже 
                                       не  прийдеться
Пити пригорщами
                           воду 
                                   зі струмка.
--Друже лагідний, 
                           ми що,
                                      сягнули пекла?—
Жалить скроні
                      рій  запитань
                                          і думок.—
Що тут коїться?
                       Від кого небезпека?
Де ми зараз,
                  І до чого той 
                                      струмок?

--Знай,
             обставини у нас тут
                                           дещо інші:
Кожен другий — злодій.
                                 Тюрем вже нема.
За законом джунглів
                               правлять
                                             найхижіші.   
Інколи здається,
                        що  ввесь світ—
                                                тюрма.
Ми й з природою 
                         б’ємось,
                                       мов дуелянти.
Поле зла 
               навкруг
                           руйнує все живе.
Непомітно
                почалось,
                               з грибів-мутантів.
А тепер 
            потік  отруйний
                                    греблі рве.    
А напровесні
                    були в нас
                                     три дороги...
Із надією 
               І  вірою в любов  
Зачинали
              наші  прадіди  
                                 з порога
Нові села
               серед  пралісних дібров.
І лунав
            до них  із неба
                                  Глас розлогий—
Будьте!
               ДОКИ НЕ ПРИМИРИТЕСЬ ЗІ ЗЛОМ.
                                                                                                       
Та сказав хтось:
                         Нащо ці перестороги?
І пішли ми
               через совість—
                                      напролом.

Віра? Честь? Любов?..
                               Хіба що для забави.
Той безликий
                     ХТОСЬ
                                 Давно зомбує нас
Напівнатяком 
                     облесним 
                                   і лукавим:

“Ти люби себе!
                     Живеш на світі раз!”
І все рідше
                 діточок 
                            несуть лелеки.
І все рідше
                 серце хочеться відкрить.

Хтось, 
          обмацуючи
                           наші попереки,
Поцікавиться
                    байдуже: 
                                  “де болить?”

Пащекують
                  надокучливі кумири.

Тужать клятвено,
                          на Біблії рука,
Обіцяючи
               Роботу, хліба, миру...

Давня пісня. Чули.
                           Ще з броньовика.

На етапи гнали
                      сірі кардинали
Дисидентів.
                Нашу совість,
                                    інтелект.
Ми майбутнє,
                    Генофонд свій
                                         розстріляли,
І потомків 
               не тривожить
                                   Духа злет.
Десь поділись
                     Рафаелі і Ван-Гоги.
Виставляєм
                  унітаз
                            на вернісаж.
Споглядають,
                   наминаючи хот-доги,
У екстазі
             не помітивши
                                 пропаж. 

Пересмішника убили—
                                темно стало.
Відтоді
          і в храмі Божім
                               не були.
Ми нітратами 
                    вола 
                            понапихали.
Ми ерзацем собі
                        душі 
                               натовкли.
А природа
               б’є наосліп 
                               неврожаєм.
Від задухи
              позіхає
                         океан.
Бо планету
                прямо в серце 
                                      ми вражаєм
Термоядерним вогнем
                                випробувань.

Бачить Всесвіт неозорий
                                    нашу неміч.
Нашу нехіть
                  докопатись до причин.
Ентропією
               важкий      
                          космічний леміш
Все зрівняє.
                 Не залишить
                                    на почин.
Відчуваємо,
                 що близько вже,
                                          над краєм.
Зіллям душі спопеляємо
                                   дотла.
Ниці втіхи 
               ми пожадливо
                                    хапаєм,
Мов недоїдки
                   із панського стола.

                        2

Ось і місто вже
                      снує вогненні зблиски.
Гуркотить
                машинним ревищем
                                            спідвей.
-Чуєш постріли?
                        Бритоголові
                                         близько.

Банда підлітків
                      полює
                                на людей.
--Друже,
             як же ви призвели 
                                         до такого?
От у нас:
              Добро панує,
                                  мудрий  лад...
Не радій.
              Від нас 
                        проміння поля злого

Вже несе в світи
                         руйнівний свій
                                              заряд.

Раптом зойкнув
                       і схопився він 
                                           за серце.
Людську плоть 
                      таки знайшла
                                           одна із куль.
Як же легко  
                  вмерти в цім
                                    скаженім герці!
Геть, мерщій із цього
                              пекла!
                                       Ось той пульт.
Я лечу кудись. 
                     Шалено стука в скронях.
Тисну кнопки навмання-
                                  "Надир"! 
                                              "Зеніт"!           
 
В забутті 
              зринає думка—
                                       Мабуть промах!
Я роздвоївся. 
                   Згубився.
                                  Де мій світ?
              
                   
                      3
Все. 
      Скінчилось!
                      Височить мій дім 
                                              за рогом.
До під'їзду
               ноги радісно
                                  несуть.
Що це?
           Ліфт німий...
                              Запльована підлога...
Регіт, лайка...
                     Ні!  
                          Цього не може буть!

ID:  438473
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 20.07.2013 15:24:32
© дата внесення змiн: 20.07.2013 15:24:32
автор: Валерій Голуб

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Юліанка Бойчук
Прочитаний усіма відвідувачами (832)
В тому числі авторами сайту (20) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..



КОМЕНТАРІ

Н-А-Д-І-Я, 27.08.2013 - 21:09
12 12 Гарно! Сподобалося! Оце так екскурсія. Ви - талант! give_rose friends
 
Валерій Голуб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі вам за глибоке розуміння! flo21
 
Жанна Чайка, 30.07.2013 - 21:06
12 сподобалось!цiкаво! give_rose
 
Валерій Голуб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Жанно! Дуже радий, що вам сподобалась така поемка-попередження! flo21
 
Юліанка Бойчук, 28.07.2013 - 17:41
Що тут, що там. дякую за подорож по нашій реальності, інколи не зважаєш на деякі речі. Було цікаво... 12
 
Валерій Голуб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже радий, що вам сподобалось! 45
 
Забава, 25.07.2013 - 20:22
ТАМ -очень страшно,неуютно:
глаза закрою,убегу!
ТАМ ощущать ежесекундно
не хочу,не буду,не смогу!.. frown flo24
 
Валерій Голуб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Який у вас класний експромт! Спробуйте на його основі написати вірша! give_rose give_rose give_rose
 
Надія Таршин, 22.07.2013 - 10:39
Вразили в саме серце, так почалось ніби з декількох грибів -мутантів, а до чого дійшли. Молодець, Валерію, кожне слово - гірка правда. 12 12 12 give_rose give_rose give_rose
 
Валерій Голуб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надю! Дуже радий, що вам сподобалось! Щасти! give_rose give_rose give_rose
 
Ніжність - Віталія Савченко, 21.07.2013 - 20:49
Як би ж то люди схаменулись, не пізно ще мабУть, проте... кожному з нас почати в першу чергу треба з себе, тоді і лад у всесвіті будЕ.
 
Валерій Голуб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Велике спасибі за розуміння твору! Удачі вам! give_rose 22 19 22
 
Леся Shmigelska, 20.07.2013 - 22:04
ніби побувала поза світами реальності...сильно, аж мурашки по шкірі... frown give_rose give_rose give_rose
 
Валерій Голуб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже радий, Лесю, що вам сподобалось! 45
 
Ірина Кохан, 20.07.2013 - 21:01
Страшно і сумно...така в нас реальність!Та будемо сподіватись на краще! friends friends friends
 
Валерій Голуб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Іро, за добрі слова! flo26 flo26 flo21
 
Любов Ігнатова, 20.07.2013 - 18:14
сьогодення наше дуже страшне і жорстоке ...
 
Валерій Голуб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння, Любо. Щасти вам! give_rose give_rose friends 19 16
 
Виктор Кириллов, 20.07.2013 - 15:27
А зачем ступенчатое написание стиха?
Стилистически под Маяковского не катит.
smile
 
Валерій Голуб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та не знаю. Якось само так склалося. Можливо тому, що задовгі рядки - шестистопний хорей. Заходьте! 12 friends friends
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Бутылка
Svitlana_Belyakova: - пляшка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Синонім до слова:  збагнути
Svitlana_Belyakova: - дотлумачити
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - ляскати язиком
Синонім до слова:  Оповзень
Мирослав Хорват: - за́рва (для зсуву глини), шка́рпа (зсув з верхнім шаром грунту і дерев з кущами), бе́рдо (скеля з регулярними обвалами каміння)
Синонім до слова:  Відчуження
Маргіз: - Відчуження - самоізоляція, віддалення, дереалізація, знеособлення, відсторонення, інтравертність. Відчуження - зміна власника або ж володільця, перевласнення, "віджимання" без бажання (тобто без згоди власника чи володільця).
Знайти несловникові синоніми до слова:  Оповзень
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Олекса Удайко: - xoч з лиця воду nий! :P
Синонім до слова:  Відчуження
dashavsky: - Рекет.
Синонім до слова:  Відчуження
Максим Тарасівський: - знепривласнення
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відчуження
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Патя́кати
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внебуття́
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внеча́сність
Синонім до слова:  збагнути
Mattias Genri: - доту́мкати
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Терендіти
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - Файна
Синонім до слова:  говорити
boroda-64: - НЬОРКАТИ
Синонім до слова:  Відповідальність
Окса555: - О, ви перейняли мою ідею написати текст без тексту?
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - гомонiти, балакати, висловлюватися, базiкати
Синонім до слова:  збагнути
Пантелій Любченко: - Доінсайтити.
Синонім до слова:  Вічність
Пантелій Любченко: - Те, що нас переживе. Кінця чого ми не побачимо.
Синонім до слова:  Вічність
Софія Пасічник: - Безчасовість
Синонім до слова:  Відповідальність
Маргіз: - Відповідальність - трудоголізм, працьовитість, самопожертва, здатність брати на себе найскладнішу роботу, максимальна витрата власних ресурсів часто - перебирання на себе чужої роботи, або ж - один за всіх.
Синонім до слова:  збагнути
valentinaaaa: - Я Валентина Ярошенко, так сталося, що тепер Валентина. Valentlna.... Валентинааа.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відповідальність
Enol: -
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Новий
Іван Українець: - відроджений , оновлений , небуденний , розквітнений
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  говорити
Іван Українець: - Цвеньками , теревенькати , тринькати , барабанити .
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  Новий
Маргіз: - Неприйнятий, ніким не зрозумілий, підозрілий, ше ніким не бачений, непрочитаний, невідкритий, незаюджений, незасмальцований, незатертий
Синонім до слова:  Бутылка
Маргіз: - Склодувна зеленька, бурштинове скельце, сосуд
Синонім до слова:  Вічність
Маргіз: - Безсмертя; те, що не можна пізнати; недосяжність́
Синонім до слова:  збагнути
Маргіз: - Схопити комету за хвоста, упіймати зірку, пізнати всі гештальти, побороти свою недолугість
Синонім до слова:  Будинок
Маргіз: - Мій сховок від людей, місце затишку, спокою, добра й любові
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Пишна, любка, розкішна, ладне́нька
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  метал
Олекса Удайко: - ЗСУ, азовці, українська нація, нащадки когаків, діти оріїв
Синонім до слова:  збагнути
ixeldino: - Доперти, Дотунькати, Отримати осяяння/осяяло (від слова сяйво)
Синонім до слова:  Вічність
ixeldino: - Без ліку-часу, До поки сонце згасне, зпоконвіку/зпоконвіків, "жіночі 5 хвилин"
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  Будинок
ixeldino: - Ночліжка, Садиба, Господа, Доміна (Суржик, від рос. Дом)
Синонім до слова:  Новий
ixeldino: - Нульцевий, В целофані, запечатаний, з вітрини/з магазину, ще з китайським повітрям/смердить китаєм, ще розетки не бачив.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Передзарплатний ПМС
ixeldino: - Говоримо так про кначальство та колег, які перед зарплатою зриваються з котушок і намагаються зробити хоч щось щоб зарплатні не було нівкого.
Синонім до слова:  говорити
ixeldino: - З місцевого наріччя: Баяти, Теревенити, Гелькотати, Кумкати
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie