Спіймай мене за руку .
На гарячому.
Нехай буде трохи боляче вище ліктя,
Чи на зап’ястку.
Можливо я буду спочатку
Неввічливо вириватись.
Можливо,
Що теж важливо,
Твоїх очей уникатиму.
Сказати не зможу
І пошепки, що…
То все твої нав’язливі вигадки.
Не за тобою я йшла назирці сьогодні.
І не до тебе без дихання і сопіння нишком дзвонила у двері…
І крейдою на чужому паркані і під твоїм балконом
Малювала пробите серце.
І не в тебе сьогодні три рази я намагалася втрапити шарфом,
Косою і табуретом…
І вже зовсім не я поцупила твоє фото …
Ні не чаклую , не відьма…
Не намагаюсь брехати…
Просто…
Коли тебе бачу…
Ноги втрачають пильність
І за тобою чвалають…
І руки і очі самі вишукують де подітись,
Та місця собі не знаходять…
Не запідозрюй мене у негожих
У непристойних цинічних іграх…
Ні, не закохана в тебе!
І не червона, мов рожа!..
Мене ти…
Що зробиш?
Нехай ти мене …і не любиш,
По голівці мене не погладиш…
Чому ж ти так ніжно тримаєш
Долоню мою і зап’ясток?…
І що твоє дихання схоже на переляканий потяг,
І… що ти?…
Не можеш мене ревнувати,
Бо ми ж так, заледве знайомі…
Моїх очей уникаєш,
Не знаєш куди подіти й без того гарячі руки…
А я вже й подумала, дійсно, що вбити мене захочеш…
Коли я тобі не мила,
Коли я тобі завада, чому у тебе в кишені
Мої вірші і та, НА ЗГАДКУ, взята перчатка,
Ще в минулому році?!
Вуста вже беруться за допит.
Коліна, тримайте, - не встою -
Серце гуркоче, вистрибує…
Здаюся, як і ти, без бою!
15.07.13 р.
малюнок: інтернет
Класно! 
.jpg)
