UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Serg: Одиночество - злюка? - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Ігнатова, 06.06.2013 - 11:15
Стучится ко мне одиночествоВ окошко холодным дождём, Смывая гаданья-пророчества... Несбыточно? Что ж- подождём... Его я впущу: пусть согреется, Дам плед, слакий чай и пирог... Пускай отоспится, побреется- Устало, небось от дорог... И смотрит в глаза одиночество, И ждёт самый главный вопрос: Как имя его? И как отчество? Какой его ветер принёс?.. Но я не спрошу... Пусть останется Загадкой нечитанных книг... Пока ночь, вздыхая, туманится- Постель постелю на двоих... А утро поймет, оно мудрое, Всю смятость простыньчатых фраз... Подправлю румянами- пудрою Остатки любви вокруг глаз... Serg відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 Впусти! Так хотелось согреться, И хоть бы глоточек вина, Пусть чай... Не могу насмотреться, Постель на двоих у окна?!. Но я не прошу избавленья От странствий своих неземных, Пока ночь - ищу я спасенья, Стихов твоих жажду хмельных! Ведь утро настанет и пудру Размоет роса моих глаз... Загадка? А может быть чудо? Нечитанных книг ветер фраз? Под утро я просто в упадок, А имя мое - Интернет, Пирог был особенно сладок, И тот, что под пледом сонет...   
Вразлива, 06.06.2013 - 10:02
Одинокість кожен бачить і відчуває по-своєму,а отже і назви відповідні. 
Serg відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
   Дякую! По-своєму кожен бачить і відчуває все... не тільки одинокість... В даному випадку малася наувазі одинокість, як моменти поетичного натхнення, коли все навколишнє ніби завмирає і його просто не існує, окрім того романтичного світу думок з якого народжуються вірші... щось таке, не знаю, чи вдалося це передати, можливо ось тут http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130987 мені це вдалося краще, а в тім, це просто відповідь на твір, який сподобався.
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
