Я в пам’яті все зберігаю,
Її волосся на вітру,
Від неї я вже не піду,
Якщо її я по стрічаю.
З тобою я сьогодні був,
І не любив і не прощався,
І, що сумую не признався,
Твоїх очей я не забув.
І руки ці неначе шовк,
Так лагідно мене торкнулись,
І поглядами ми зіткнулись,
І розум мій уже замовк.
Ти надзвичайною була,
Весь світ неначе зупинився,
На тебе я не надивився,
Твоя краса все ж не земна.
Тебе я знаю вже давно,
Та я життя не уявляю,
Без тебе я дійду до краю,
І пропаду там все одно.
Я Богу завжди вдячний буду,
За те, що дав мені тебе,
Якщо забудеш ти мене,
Вовік тебе я не забуду.