І знову весна, я знову один,
"Когось би знайти" - пускаю я дим.
Немає нікого, не буде нічого,
Не можу до себе прийняти чужого.
І хочу кохати, та думаю: " Варто? ",
Скоріше за все, знов не зійдуться карти,
Я буду постійно самотній - самотній,
Чекати на той, момент поворотний.
Хоч сам я вже знаю, нічого не буде,
Та й мимо поетів, проходили люди.
Проходили й будуть проходити далі,
І буду я й досі сидіти в печалі.
Але все-таки , плюси можливі усюди,
Хоч і проходять повзмене ті люди.
Я ж навпаки риму знаходжу,
Та разом з думками у вірші проводжу.
Така вже напевне доля моя,
Дорогу для себе вирішив я...
