Я зникаю без тебе,між одиноких людей
Не відчуваю потреби,пристрасть не має ідей.
Очі бачив,так схожі,волосся і губи твої
Прохожі,постійно прохожі нагадують знову мені.
Хоч відштовхнувся так сильно,думки не чіпають тебе,
Та одинокі прохожі не знають нічого про це.
Ти мимоволі їх бачиш,очі шукають своє,
Очі нагадують,знаєш це щось схоже на те.
Поглядом її проводиш,пам'ять видає збій,
Не смій думати,досить,іди далі не стій.
Серце не чує тривоги,а образ згадало її,
Навіщо шукаю ті очі,чому бачу її.
Я зникаю без тебе,це так незвично тобі,
Твої очі не бачать,це тільки здається мені.
Спогадів треба позбутись,вони завжди проти нас,
Відстань і холод не зможуть,не стримує спогадів час.
