…назавжди` покидають чужі:
як два холодні ножі –
взаємо-поло́мано-крилі,
крешемо іскри злі,
од гніву білі
у любовнім двобою –
такі
невпізнанно змалі́лі
ми – ще донедавна
небеснокрилі – з тобою…
…блискавичні ви́пади,
контраргументи
безсоромно голі –
антагонізм, боротьба…
прозирає відверта зло́ба:
дві медузи-горгони
у перехресних
поглядах із-під лоба…
у вогняно́му колі –
філігранні Туше-уколи:
«На віки-віків! – Ніколи!!»
…а третім у цій війні
міжусобно-страшній,
жорстокій –
несприйня́тний на дотик,
невлови́мий оком,
нерозрізни́мий на смак-нюх –
веселиться нечистий дух:
дрібний
нікчемно-огидний,
безпро́світно-темний –
підлоско́чує
нашу не́нависть навзає́мну...
нашіптує заздрісна блудь:
«…іще цим йому
межи очі блю́знути не забудь!..»
«…а ти – рази́, поціляй у чоло!..
скільки від неї
обра́з пережито було!..
будь чоловіком достойним ти –
знай на рівних відповісти`…
чи слабак?..
згадай-но борщу
поза-позаминулорічного
недоладний смак!
і додай, що все вона завжди робить
криворуко
і безтолково отак…»
радіє і тішиться,
пританцьовує дух зла:
потирає азартно долоні –
у липкому його полоні
двоє –
взаємно-обдурено-безборонні…
кромсаємо
одне одного без ножа –
наші пристрасті
для нечистої раті –
ї-жа…
«…не здавайся –
не відступайся!
скажи, що знайдеш собі дру́гого –
кращого,
не такого як цей – недолугого…»
нацьковує ненаситне зло:
«…і ти не змо́вчи, зізнайся,
що таких, як вона,
у тебе – хоч греблю гати! – було…
і що ти
УЖЕ знайшов собі другу…»
(людоїдна репліка вбік):
«…і на́ново все піде
у обох просторік –
по раз назавжди́ нака́таному,
нечистим духом обмеженому
колу-кругу…»
замість ло́ю –
таргани в голові…
обоє
нерозумно-бездумно-наївні…
на смерть – наче два бойові,
заради розваги, стравлені півні,
звелися
і власноруч
точимо з себе кров
у демонячій катівні
примітивній:
трансформуємо!
світлу сердечну любов –
дар Божий! –
у гаввах* –
червону росу –
взаємні образи і страх:
їдло` вороже…
…інстинктивні
стихійні емоції –
провокації…
страждання-ненависть-страх –
гаввах!
15.03.2013
*Гаввах ("червона роса") – тонкоматеріальне випромінювання людського страждання, що виділяється нашою істотою як за життя, так і в низхідному посмерті. Гаввах поповнює збиток життєвих сил для багатьох категорій демонічних істот і самого Гагтунгра – головного планетарного демона (Д.Андрєєв «Роза мира»).
Глибоко! Всі ми практично, переживали цей "грип", розуміючи волю Творця лише теоритично, а в житті її відкидаючи, агресивно, не завжи толерантними методами захищаємо свою "територію". Але ж тільки всеоб"ємна любов (Бог є любов) може навести лад у нашій душі, та й у нашому житті. Та, на жаль, переважно не її ми обираємо... Вдало, переконливо, майстерно викладено суть
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так.. ця ситуація досить схематична... такою я її і намагалася зробити... схематичною... хоча, вона також і класична... а хіба вже ця її повторюваність - не доказ якоїсь закономірності?..
власне, такий механізм псування найкращих людських почуттів, їх деформації... і трансформації - перетворювання у протилежну якість...
Мудрий і глибокий твір. Недоречні гордість і самолюбство, навіяні нечистим духом, раптово руйнують все те прекрасне і світле, виплекане закоханими серцями.Людям здається, що все це - їхні власні думки, виважені і тверезі.Насправді ж, все це витівки лукавого, якого ми самі й підпускаємо до себе... Все це наші вибухові емоції, які випереджають здоровий глузд.Здавалося б, так все просто:зважити і осмислити - прозріти!Але ні, чомусь багатьом простіше перетворити себе на неприступну скелю...Сильно написали!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
цей вірш, пані Наталочко - він... не іномовний.. він конкретний... так усе виглядає насправді... здібні бачити тонші речі, чим усі ми, звичайні люди, бачать таке...
а теоретично це потверджується... повставши проти Творця, сили зла відреклися і відпали і від Його Любові - єдиної енергії, що дає-дарує життя усьому сутньому у Всесвіті... отже, щоб існувати, сили зла використовують "альтернативні джерела енергопостачання" - живляться енерговипромінюванням мук, невависті і всілякого негативу... тому - тут, у цьому віршеві - картинка, так би мовити - з натури... якби люди знали механізми і причини виникнення їхньої взаємної неприязні, мабуть, контролювали б свої емоції, а не годували б собою провокаторів їхніх нещасть, як ніби вони (ми, люди..) чиясь домашня худоба - корови дійні, чи кури-несучки... тільки худобу ми годуємо і доглядаємо заради їжі для себе, в демони нас - мучать і б"ють, і знущаються всіляко - у прямому смислі слова - вибивають із нас потрібну їм "хавку"... і всі ці страждання услід розбитим серцям - це також їжа для сил зла... а от енергія (наші почуття) - радості, взаємності, творчої насолоди і всі позитивні - релігійні чисті почуття - це для злих духів - отрава страшна... від веселих і щасливих справді (внутрішньо) людей вони, як од ладану - і не дивляться у ту сторону...тому - позитивні люди - не годують собою нечисть і навіть не хворіють... ще раз скажу, що у цьому віршеві - один тільки план і він цілком конкретний... містика, езотерика, метафізика - тобто - невидима фізичним зором частина світу...
дякую Вам за візит і коментар... приблизно так Ви мене і зрозуміли... Ви мене завжди розумієте, за що і дяка Вам моя...
Чудовий аналітичний відгук зробила gala.vita, можу лиш додати що нам треба триматися великодушно одне до одного, та щодня перед сном, перед спільною молитвою та медитацією, попросити одне в одного пробачення за свою недосконалість і післати - всім Мир, сяйво Радості, світло Любові
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
прекрасне і вагоме доповнення теми, пане Вікторе! дякую, що долучилися - "...де двоє-троє во ім"я Моє - там і я з Вами..." хочу радісно сказати, що наша спільність - це - не додавання навіть, а піднесення до вищого ступеня - намірів і зусиль добрих наших... синергія...
оце так накрило!"прозирає відверта злоба:
дві медузи-горгони
у перехресних
поглядах із-під лоба…"
це назвати емоцыйнозабарвленим твором - нічого не сказати! такий шквал... окрім того до христоматійності знайомі боталії, на науковому підгрунтті і з таким зовсім несухонауковим вибухоподібним характером метафоричних образів...це спрацьовує, це завдає мізкам поштовху!А як це у творі все поєдналолсь- КЛАСНО, вищого гатунку праця.концентрат емоцій і знАння. І це все з ранку!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
приватні неудачі стали досвідом, досвід - знанням, знання -силою, яка обирає форму найпростішого розповсюдження і найлегшого засвоєння... отакий процес, люба Віточко... таким чином - ніщо в житті не буває випадковим чи зайвим... все залежить від того, як людина тим набутком-"скарбом" розпорядиться...
намагаючись "розкрити внутрішній невидимий механізм впливу зла", я власне, намагаюся трансформувати гаввах назад у Світло... бо потаємне зло, ставши виявленим - втрачає силу... тому - трансформація "назад" можлива... врешті, можлива перепона на шляху трансформації Любові у гаввах - їдло для руйнівників сердець і мучителів...)))
не випадком же кажуть: розсмійся нечистому в очі - і він зникне... (зникне в обох смислах - і змаліє і пропаде)...
дякую Вам за прекрасний і могутньокрилий світлодухий коментар... Це - моя нагорода! бо - почута... а те що зранку - то логічно - Сонце зійшло!...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...а якби іще стало б і впливовим... скільки Світла порятувати вдалось би... дякую Вам, пані ranimaja... щиро сподіваюся, що комусь ці мої "одкровіння" знадобляться... але - свобода волі кожного - непорушна... хоча, з другого боку - "незнання закону не звільняє від відповідальності перед законом"...