тре-ба
лад навести у не-бі:
десь залатати, підшити,
зібрати до купи
сузір`я розбите –
підклеїти, доліпити…
і на місце, те саме,
над хатою –
почепити:
хай собі сяє
старенька моя
Кассіопе-я –
нікому ж
не заважає…
тре-ба
Сонце із-поміж перин
лебединих
знайти,
розшукати –
вимити,
до блиску натерти,
відполіру-ва-ти…
сяй, Сонечку!
і світи:
до всіх справедливе ти…
тре-ба
стежку промести
не-бом,
золотим піском посипати,
воло́шками заквітчати –
прекрасну
жовто-гарячу айстру
із далекого апоа́стру
щодень
з-за воріт виглядати…
додому чекати
сніговії-хурделиці
посклика́ти,
до прив`язей – прив`язати,
двері в хлівах на за́суви
позасува́ти –
досить уже
снігам іти!
сяй, Сонечку,
і світи:
до всіх однаково
лагідне ти
…тебе –
із морозу до теплої хати
тре-ба
вийти у двір – погукати:
сяй, Сонечку, і світи –
ти…
15.12.2012
Таки треба! Час від часу в кожного з нас виникає отака потреба - навести лад у своєму житті, прибрати світлицю своєї душі, особливо до свят!Чудові бажання, близькі чи не кожному з нас! Хай всі вони втіляться в життя!Прекрасна лірика, що налаштовує на оптимізм і піднесений настрій!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
такі наміри, люба Наталю, мабуть покликані наближенням Різдва... мама завжди отак все в хаті і в господі (тому, можливо, і в небі..) до Різдва порядкувала... все білилося, милося, начищалося, пралося-на морозі-"сушилося", і на місця, в блиску і чистоті своїй, оновленні, поверталося... рушники вишиті, наволочки вишиті, вишиті ж гладьою простирадла (по краях...) - усе... в хаті пахло свіжістю і чистотою... небом, Різдвом і мамою... а ще - дитинством - безтурботним і затишним, Родиною... отже - любов"ю...
так Валю Ваші вірші захоплюють, прямо ЗАХОПЛЮЮТЬ в прямому сенсі, обожнюю їх читати!!!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
любий друже мій, пане Морський Леве! щораз надсилаєте мені жменьку світла живого спільно із враженнями Вашими од віршів моїх... дякую Вам... Ви, як морський вітерець... і як парус...
даааа...
сонце виходь!сонце виходь!сонце виходь! і ще треба закружляти в танці навколо уявного сонця і протоптана стьожка слідів почне танути, і прокинуться підсніжники.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...виходь, Сонечко, на стежку "додому"... ох, через тиждень Сонце уже почне наближатися - світла щодень доточуватиметься... уже радіємо!...
пропонований Вами, люба Віточко, неоритуал виконаю... хочу підсніжників чимскоріш... але, усе-таки, щоб - до часу... коли Сонечко стане на стежечку повернення, підсніжнички у схованках своїх і в серцях наших уже "завовтузяться" проз сни... скоро будемо з Сонцем...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам, люба пані Крилата... "дуже гарно" - це найбільша радість моя... а Сонечко - ось уже післязавтра зупиниться у русі своєму на віддалення од нас, подумає трішечки і рівно за тиждень вийде на стежечку "до нас"! отже, поверне на весну... (якщо кінця світу післязавтра ж таки не станеться... )