проростай крізь мене
запускай свої тіні
до серця хвилина
дорогою не поспішаючи
не треба дарунки
просто прорости
серед гніву та смогу
в центрі міста
в домівку грому
в колиску серця
з посмішкою зайди
і нагадай голові моїй
риси тонкі дитячі свої
вишкреби в мене в голові
залиши свій автограф
як Майкл Джексон
на плакаті тому
що в кімнаті твоїй
на потрісканій стіні