Чому ж ти в голові моїй завжди!?
Не виходиш з неї наче з домівки,
Ніколи не говориш гіркої правди,
І показуєш спогади мов фотоплівки,
Якщо ти вже там, то прибери безлад,
Розклади по полицям хороше, погане,
Відділи мої мрії від реалій і кредо,
У смітник викинь груду важкої печалі.
Якщо хочеш розвісь свої фото на стіни !
Розмалюй дитячу у колір лаванди,
Ми поїхали б в двох у Китай і Афіни,
У Парижі зробили б свої власні Канни …
Але ти лише в голові моїй й тільки,
І в житті ти для мене нажаль недосяжна,
Та й для мене лишився лише один вибір,
Гірко-дике життя що без тебе порожнє …
