шукала у лісі гриби,
а знайшла – зайця…
і так він чкурнув із-під ніг!
так
із місця рвонув
«у кар`єр»
і нога́сто побіг…
такий безоглядний
гнав його, поміж соснами, страх,
так злякався –
ніби у мене в руках
не блокнот і ручка
гелева,
а рушниця…
не знаю,
чи зможе той заєць
хоч би й коли
зупини́ться…
тепер
у своїх потаємних кущах
довго десь буде,
сховавшись, труси́ться
…часто не те, що шукаєш,
саме приб`ється до рук,
на берег тріскою
непотрібною викине
із житейської те-чії
журба і зажура –
де ви?..
де ви! –
рідні мої,
де ви – свої…
30.09.2012
Коли вірші (думки) "нападають" - треба мати записник ...
...Надибав грибочків жменьку
й питаю себе: «Саньок!
Невже це і є опеньки?
Чи, може, вже я – пеньок?»
Мудрив Діоген – із бочки,
й там думи перегортав.
О, вірші мої-грибочки!
О, Музо моя, свята!..
Озвучений "Лісовий вірш" виставлю незабаром.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
просто чудо, вірш Ваш -- відгук... ах, знаєте, пане Олександре, чому в ліс за грибами -- з блокнотом і ручкою.. гелевою... завжди з олівцем простим ходжу, але в цього мого олівця (м`ягкого не просто знайти купити...) дуже примхливий характер -- ховається часто і вміло... тоді ручка йде зі мною... а тут вийшло так -- ручка -- рушниця...
дякую Вам за відгомін -- такий гарний вірш Ваш.. мій так.. печальний...
сьогодні польського знайшла -- 30х30 сантиметрів шапка... а нога така, що спочатку таке враження виникло, ніби когось за зап"ястя піймала випадково... а раніше -- такого ж БІЛОГО знайшла... цього року -- просто чудеса зі мною у лісі нашому, невеличкому...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ноги в нього такі довгі виявилося і так пострибав... таки -- ногасто...
дякую Вам...
...я мала на увазі -- "з місця і в кар`єр"... кар`єр -- це як галоп, там, інші "біги" коней...
…часто не те, що шукаєш,
саме приб`ється до рук,
на берег тріскою
непотрібною викине
із житейської те-чії...-мабуть такі знахідки також недаремні,вони примножують наш досвід.Все в житті взаємозв'язане.Цікаво. Нехай на Вашому шляху частіше трапляються гриби!
P.S.А чому Ви подалися до лісу з блокнотом і ручкою,якщо йшли за грибами?
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це польський... такий красунчик... тут два разом... я таких також зустрічаю... така радість проста і природна -- знайти, що шукаєш... місяць в лісок наш по гриби ходжу -- от маслята, за ними треба шввидко йти лісом і роззиратися -- вони здалеку гукають: ей, ми тут! ну, якшо в траві не позаплутувалися... а польські -- то зовсім інша натура... тут треба під ноги дивитися -- вони ніби ні-з-чого наразі візьмуть і проявляться... щораз дивуюся... правда, є такі велетні, що їх також здалеку видКо... сьогодні такого "взяла" -- 30 на 30 см шапочка у нього -- ціла парасолька! я так білого (справжнього!) зустріла -- стояв, як на виставці!... як його ніхто до мене не побачив! як на сцені відверто стояв... величезний! перший у моєму житті такий білий попався... цього року я 5 білих знайшла -- для мене це велике диво... інші 4 були такі класичні карапузи... ще шапочки не розгорнули.. ліс мій цієї осені просто балує мене відверто... були дні -- до трьох ночі з грибами своїми морочитися мусила... ті осені були інші клопоти, ніколи було в ліс піти, а ця у мене -- правильна...
ну, а блокнот і ручка (як правило -- олівець простий, але він часто губиться десь, не хоче з хати виходити... ) -- цю "зброю" я скрізь з собою ношу, бо пишу, коли приходять... а приходять -- коли захотять... і зникають, якщо не приколоти до паперу...