Намалюй піском розгалини.
І спали світлини назавжди.
з памяті зітри всі спогади.
залиши в минулому думки.
я собі залишу карточку
з іменем твоїм, з твоїм життям.
Буду вечорами плакати.
Памятати буду тебе я.
Твої усмішки, веселі іскорки.
Твої очі, руки, голос твій.
Я закохана у твої дотики.
В те що ти живеш і ти живий.
Хочу я з тобою радості.
І сімейні тихі вечори.
Щоб дурачились, як діти ми.
Завжди разом, разом назавжди.
Все в нас буде сум й веселощі.
Кольрові й чорнобілі дні.
Будем називатись парою.
І сім єю,разом, я і ти.
Потім подарую тобі донечку.
Більше щастя вже прибавиться в житті.
Через років 3 ще і синочка.
Всеу нас получиться в житті.
Будем йти тримаючись за руки ми.
Обійматись і цілунками любить.
Горе й негаразди обминати.
Просто 4 - щасливі назажди.
Всі ці мрії з однієї карточки.
Спогади живуть в моїй душі.
Ну а ти напевне вже не знаєш.
Хто є ми, що разом ми.
В тебе все складеться по інакшому.
І кохана і кар єра і донька.
Але чогось буде не хватати.
Та мене для тебе вже нема.
Ти намалював тоді розгалини.
Ти спалив світлини назавжди.
З памяті ти стер всі спогади.
Залишив в минулому думки.
