UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Эмила Сэрж: Двоє - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ А.Б.В.Гість, 25.09.2012 - 09:29
десь там, де ждала їх доля.(десь там, де чекала їх доля) ....Понесло на граматику! Матвія 19:4-6 "«Хіба ви не читали, що той, хто створив їх, від самого початку створив їх як чоловіка і жінку? 5 І хіба не читали, що він сказав: «Тому покине чоловік батька і матір та приліпиться до своєї дружини, і стануть обоє одним тілом»? 6 Так що вони вже не двоє, а одне тіло. Отже, що Бог з’єднав одним ярмом, нехай жодна людина не розділяє». Эмила Сэрж відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В українській мові слова, винесені в заголовок, синоніми. Коли ж почитати давніші від сучасних словники, тоді, виявляється, що “ждати” і “чекати” колись мали більш чітку географічну “прописку” в Україні…У М. Р. Фасмера [1> є словникова стаття “чекать”. Читаємо: Чекати українською. Чекаць болгарською. Чакати сербською. Чекати сербохорватською. akati словенською. ekati чеською. Сzеkаc польською. Висновок? Він може бути одним: “чекати” в українську мову потрапило із мов західних слов’ян. “Ждати” Слово зустрічається ще в письмових пам’ятниках часів Київської Русі. Тобто, більш притаманне центральній Україні. У Словаре-справочнике “Слова о полку Игореве” [2> читаємо: “И бшя людие жидуще Захария и чуждаахуся ежему ждашеть въ црькъви. Остр. ев., 279 (1056-1057 гг.). Внутрь же церкви тогда токмо попове едини суть и ждуть попове и вси людие, дондеже прииде князь съ дружиною; и тогда бываетъ отверзениа дверемъ церковнымъ. Хож. Дан. игум., 130 (1496 г. ~ 1113 г.). Антиохиане бо, слышавьше Тита, приближившася к нимъ, от радости не стерпша ждати его внутрь града, но потекоша на устртение. Флав. Полон. Иерус., 443 (XVI в. ~ нач. XII в.). 1185: Перебреде (Игорь) Донць, и тако приида ко Осколу, и жда два дьни брата своего Всеволода: тотъ бя шелъ инемь путемъ ис Курьска. Ипат. лет., 638 (XV в.). 1185: Пришедъ конюшии повда князю своему Игореви, яко ждетъ его Лаворъ. Там же, 651”. На ширше використання слова “ждати” від “чекати” у попередні віки вказує народна творчість. “Ждати” частіше зустрічається у прислів’ях, піснях. Наприклад: Ждали, ждали, та й жданки (жданики) поїли, погубили. Прислів’я. Треба, дядьку, ждать порядку. Прислів’я. Ждала, ждала козаченька, та й плакати стала. Пісня. Слово “ждати” є у Б.Грінченка. [3> Читаємо: “Ждати, жду, ждеш, гл. Ждать, ожидать, чаять. Бог не рівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Ном. № 81. Якого прасунка ждатимеш. Ном. № 5623. Не жди свого миленького із чужого краю. Мет. 11. Я щастя ждав, — на злигодні здобувся: я світу ждав, — у темряві зостався. К. Іов. 65. Ждати на кого. Ждать кого. Ждав уже на нас увесь рід Ілашів. Федьк. Пов. 29. Час не жде на нас. Св. Л. 295. Зажидати, -даю, -єш, сов. в. заждати, -ду, -деш, гл. Ждать, подождать, обождать. Зажди трохи! — Мамо, мамо! яково мені зажидати? МВ. II. 110. Обіцяв Бог дати, тіко казав заждати. Ном. Зажди, серце дівчино, та напій мі коня. Чуб. Наджидати, -даю, -єш, сов. в. наді[о>ждати, -жду, -деш, гл. Ждать, обождать; поджидать, подождать. Братіки мої рідненькі, сизокрилі орли, гості мої премилі, хоч мало ви мене надождіть... Дума про братів оз. КС. 1882. XII. 502”. Справа в тому, що багато хто з теперішніх редакторів, які добре володіють літературною українською мовою, не знаючи народної, у текстах слово “ждати” виправляють на “чекати”. Мовляв перше – русизм. Читать полностью: http://h.ua/story/340044/#ixzz27UTVA1KP Эмила Сэрж відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
реально, та на жаль далеко не у всіх 
|
|
|
||||||||||||||||||||||
Оптимістично...
