Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Максим Калина: ЛЮДИ ПОХИЛОГО ВІКУ - ВІРШ


Максим Калина: ЛЮДИ ПОХИЛОГО ВІКУ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 56
Персональный ЧАТ Belynohka*
Персональный ЧАТ Dreamer...
Персональный ЧАТ Fianitia35
Персональный ЧАТ HellenKa
Персональный ЧАТ Jordan
Персональный ЧАТ Kyza
Персональный ЧАТ Lesyunya
Персональный ЧАТ Malina z Berlina
Персональный ЧАТ Martlet
Персональный ЧАТ Nesmi
Персональный ЧАТ Petra pan
Персональный ЧАТ RudyMental
Персональный ЧАТ Stawitscky
Персональный ЧАТ Sweet_lana
Персональный ЧАТ VDMK
Персональный ЧАТ Va
Персональный ЧАТ Алина Гай
Персональный ЧАТ Алла Гавришко-Бабічева
Персональный ЧАТ Б.Д.
Персональный ЧАТ Богдан Сиваківський
Персональный ЧАТ Бойчук Ігор
Персональный ЧАТ Віда Вансель
Персональный ЧАТ Віктор Ох
Персональный ЧАТ ГАЛИЧАНОЧКА
Персональный ЧАТ Герменевт
Персональный ЧАТ Дід Миколай
Персональный ЧАТ Женьшень
Персональный ЧАТ Лаундж
Персональный ЧАТ Леся Shmigelska
Персональный ЧАТ Лия***
Персональный ЧАТ Микита Баян
Персональный ЧАТ Мира С
Персональный ЧАТ НАДЕЖДА М.
Персональный ЧАТ Надін Буре
Персональный ЧАТ Наталя Артеменко
Персональный ЧАТ Олексій Благослов
Персональный ЧАТ Олекса Удайко
Персональный ЧАТ Ольга Ратинська
Персональный ЧАТ Руденко Олекса
Персональный ЧАТ Сем Діма
Персональный ЧАТ Хлопан Володимир (slon)
Персональный ЧАТ Циганова Наталія
Персональный ЧАТ Этилен
Персональный ЧАТ Янош Бусел
Персональный ЧАТ гостя
Персональный ЧАТ дассад
Персональный ЧАТ подружка Бен Ладена

 прихованих - 9 чол.

Пошук


Перевірка розміру




ЛЮДИ ПОХИЛОГО ВІКУ

Люди похилого віку - Мудрості стигла пора, Спогадів митті без ліку, РОки по вінця добра - Праведно й щиро прожиті! Що залишилось? - Жалі! Мов на дідівськім столі Кухоль води ледь надпитий... Втіха бува лиш тоді - Прийдуть як діти й онуки - Згоять печаль од розлуки, Радість засвітять в журбі... Тільки те зрідка бува, Більше розведено болю - Смутком, сльозами, й поволі Вже й присмерніли слова... Може то треба страждать?..- Чия ж то правда, наш світе, Що, наче вічно, нам діток Спрагло щодня дожидать... В серці ж образи немає,- ЧУжать образи всіх нас, Серце в любові чекає Рідне дитя кожний час!.. Хоч вже диктуються днями Долі останні рядки - Знову продивлені нами В тихім віконні шибки... Чим же наш спадок рясніє - Що, в нім, лиш, сум дозріва? Ні, - повен він і надії - Тої, що світ зігріва!..- Нею ми щедро вчащали Того в житті, і тогО..,- Значить, не так вже і мало Людям лишили свогО! 2007 Олег Стаднік

ID: 357133
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 13.08.2012 18:05:06
© дата внесення змiн: 13.08.2012 18:07:55
автор: Максим Калина



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати Поскаржитись на вірш!




В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (1573)
В тому числі авторами сайту (7)
Юлія_Юлия, Октябрина, forte, Зеновій Винничук, ТаБу, ганна станіславська
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 5.00
ОЦІНКА ЧИТАЧА
не оцінювати 
1  2  3  4  5
 
             Ще...
             Ще...   3D...
          
Ім'я*
Email
Код перевірки*
(уведіть цифровий код, як на картинці)
правила »залишилося символів 
 



КОМЕНТАРІ

дякую....правдиво smile smile 12
Нові твори