Ти тримаєш мене за руку – я відчуваю пульс,
В нас хвилини ще до розлуки, хай в години перейдуть,
Я не хочу тебе відпускати, так боюся я пустоти,
Серце знову ламає грати, розум бачить ознаки біди.
Я цілую тебе так палко, на губах вже присмак сліз,
А ти кажеш, що все в порядку, усміхаєшся, так як слід.
Я не знаю, що ще сказати, непотрібні мої слова,
У душі є бажання кричати, та є час настраждатись сповна.
Я не можу тобі сказати, що без тебе не проживу,
А як буде це виглядати, не тримаю й не відпущу.
Хочу просто ще раз обійняти, і стояти вічність так,
Свої руки в твоїх відчувати, а в обіймах своє життя.
Та хвилини невпинно спливають і вже час розійтись нам,
Моя руку повільно пускаєш, і лиш пара кроків назад.
Я прошу, я очами благаю ще секунду побуди удвох,
Та вже небо тебе забирає і ще погляд останній – любов…
