Бульвар Шевченка. Світлофор.
Червоний корпус Універу.
У нього - друзі з КФО*.
Зелене світло. Зелень скверу.
У неї - парк. Ось дітвора
Пружинить в жовтому батуті.
Передвечірняя пора.
Кобзар в задумі. Пошук суті.
Він поруч. Близько. Метрів сто.
Це три хвилини. Двісті кроків.
Вона прямує до авто.
Навспак від нього. Двадцять років.
*КФО - К(иївське) Ф(армацевтичне, філологічне, філософічне) О(б'єднання, організація)
О! А це вже не картина маслом і не акварель - це графіка - такі короткі виразні штрихи. Цікаве різнобарв"я художніх стилів у Вас, Олю, на сторінці. А що місця рідні, так це взагалі - іменини серця!
Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, дорогенька Алочко за Ваші іменини серця!
Як приємно говорити на одній рідній мові!
І за Ваші порівняння з малюнками моїх віршів - особлива вдячність!
(пам'ятаю, пам'ятаю про техніку "скань" )
А тут насправді: рвучко, простим олівцем.
Спасибі, що відчуваєте серцем.