… А буває, тобі мовчиться -
так, що стіни твоєї суті
утрачають звичайну пильність
і замислюються на трохи.
І тоді, мов нічні злочинці,
проникають у тиху сутінь
почуття, що зайшли на кпини
і слова, що зійшли з дороги.
Зустрічаються тут і коять
непристойно відверті вірші,
що тримати хіба на виріст
кругозору – такі правдиві….
Ти ж натомість метеш покої
і вердиктом «Буває й гірше»
виправдовуєш власну щирість,
провокуючи рецидиви.
Точнісінько те і у мене... Мовчалося місяцями. А потім як Бабаааах! Сама здивувалася З величезним задоволенням тебе завжди перечитую... Маєш великий дар!
Tara Maa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щиро дякую за теплі слова...
так весна ж, принаймні календарна ))все, що чисте і красиве, відроджується і розбрунькується ) і поезія в т.ч.
Tara Maa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... дякую... давно не писала... але поезія - то така штука: якщо вона у тобі (тебе) є, то вона і буде. і нікуди не дінеться. і ти від неї нікуди не дінешся. от
рада тобі