Не продавайте брудним грошам душу,
не думайте, що щастя саме в них.
Кожен вважає - заробляти мушу,
бо все що маю мало, ще невстиг
добратися до справжнього багатцтва,
треба горнути все, що охоплю.
А про небесне Боже вічне царство
рідко хто думає. А вас всіх молю,
подумати про тиху божу пісню,
молитвочку єдину пригадать,
бо потім може бути дуже пізно
чекати на небесну благодать.
Хай кожен хто не може зупинитись
перед жагою грошей помовчить
хоча б хвилинку і почне молитись...
Може молитва хоч когось навчить
любити Бога, ближнього і брата,
бажати людям вічного добра.
Навчить, що не потрібно мільйон мати
для того, щоб прийшла щастя пора.
Не буде вічності в душі, коли лиш статки
заполонять усе ваше єство.
І ви з кінця вернетись до початку
для того, щоб знайшла душа тепло.
Бо під отою купою мільйонів
вона холодна, майже крижана,
вона у ранах від чужих прокльонів,
душа у шрамах. А чия вина?
А тільки ми, такі скупі хапуги,
що думаєм: "Зібрали грошей міх
і вже на вічність маємо заслугу"
А от і ні - це має назву гріх.
