А тобі говорили – твій янгол ніколи не спить.
(те чудовисько з крилами, що стереже браму вежі).
Розчинися в цих стінах, немов у легенях, бо світ –
Просто гвинтові сходи у пащу чужого безмежжя.
Наче сонячний зайчик, відбившись у мармурі стін
Звичайнісіньким пилом спадав час на личко бліде.
Голосів безтілесних закляття дрижало мов дзвін:
«Він прийде. Він прийде. Він прийде. Він прийде. Він прийде…..» -
Так тобі говорили. І ти виглядала кортеж,
У який не візьмеш ні надій, ні тривог, ні жалів….
…і лише дивувалась, коли із навколишніх веж
безтілесними сходили тінями сестри твої…
ого, ну ти даєш! супер-супер. цей вірш такий мій, аж не можу. (у шостому рядку добре було б замінити слово "час" на щось непомітніше, може десь так: "звичайнісіньким пилом спадало чекання бліде")
Ольга Кричинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую,Олечко! мені дуже приємно від тебе чути таке)аж крила виростають! ( і дякую за пораду, подумаю)
а рими які, ммм 
