Милая Зіронько!Світлая,ясная!
Чом ти не світиш мені?
Чом я на світі такая нещасная,
Ходжу,неначе у сні.
Зійди на небо,ласкава та ніжная
Та освіти мені шлях.
Бо моя доля такая невтішная,
Б*є мені в серденько цвях.
Хоч на хвилиночку вигляни,Зіронько!
Стане мені веселіш.
Стану щасливою,хоч на годиноньку.
Зійди,благаю,скоріш!
Линуть за обрієм сірі хмариноньки,
Стало темніти в очах.
Тільки не видно яскравої Зіроньки,
Зникли надії в думках.
Дуже гарно і проникливо. Ще й мелодія з "Ніч яка місячна,зоряна ясная" сюди підходить. Єдине,якщо дозволите: "во сні",це щось трохи не те. Може,краще- "немов уві сні"? Дякую за прекрасні рядки!
Лунная соната відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00