Мотив (Luna tu - Alessandro Safina)
Таких, як тут, не буде більш казок...
Таких, як тут, не буде більш казок...
Вчителі,
Найдорожчі люди на усій землі,
Всі слова подяки надто замалі,
Щоб віддячить Вам за Вашу теплоту,
Посмішку очей, безмежну доброту...
Виросли вже крила - відлітаєм в путь
Із гнізда шкільного - мрії досягнуть...
Та стежки до школи - ні - не заростуть!
Там дитинство будемо стрічать...
Щасливе!..
Таких, як тут, не буде більш казок...
Вчителі,
Тихим смутком Ваший голос забринів,
Рідне слово в серці кожному лишив,
Оберегом щоб зігріло повсякчас.
Не журіться, не забудем Вас...
Ніколи!..
Наче сонце, сяйте нам завжди у наших душах!..
Наче сонце, зігрівайте нам серця!..
Вчителі,
Хай Господь мов скарб, Вас завжди береже;
Лиш усмішка на обличчі хай живе;
І нехай щастить завжди Вам у житті!
Не забудем Ваші імена святі!..
Хай виросли вже крила й відлітаєм в путь
Й казку цю нічим уже не повернуть...
Ми Вас любимо і не забудем Вас,
І Ви, рідненькі, згадуйте про нас,
Хоч зрідка...
Найдорожчі, Ви пробачте нам за Ваш неспокій,
Найрідніші, зігрівайте нам серця!..
Наче сонце, сяйте нам завжди у наших душах!..
Наче сонце, зігрівайте нам серця!..
Таких, як тут, не буде більш казок...
Таких, як тут, не буде більш казок...
