Починалося раннє літо, воно своїм чистим теплим подихом освіжило думки і бажання людей, що видавалися могутній порі року лише маленькими короткочасними мурашками на земній кулі. Ці мурашки поводились дуже дивно: метушились, закохувались, сварились, сходились, розлучались, народжувались, помирали, а потім все по другому колу. Чи мало життя цих істот певний сенс? Адже крім того, що вони ділили одне одного на білих і чорних, так і ще й час від часу винищували цілі племена собі подібних. Літо не знало відповіді на це запитання, але живуть, так живуть, нехай, все одно колись вони дадуть собі раду і або винищать одне одного до кінця або нарешті знайдуть спільну мову.
Я поважаю довгі речення, коли зміст не втрачається, а навпаки, підсилюється. Але я не про це.Ви знаєте, про що говорите! У цих рядках потужний зміст і краса слова поруч! Ці квіти для вас ,землячко!
оксанка555 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую!!!! Мені дуже приємно, що ви зрозуміли ці рядки
,землячко!
