Ми майже поруч, майже поруч,
Але тебе не чую
Зову тебе собі на поміч,
А у думках серця малюю.
Ти знаєш мою саму більшу мрію?
Тобі її я розкажу,
Для тебе, лиш, її відкрию
Тобі, лиш, правду напишу...
Я хочу поруч завжди бути
У радості і в горі
Щоб перемоги всі здобути
Й зірвати з неба зорі.
Я хочу в сніг, у вітер й дощ
З тобою лиш гуляти
Щоб відчувало сонце площ,
Що ця любов не в чаті!
Хочу в одній квартирі
З тобою жити,
Щоб коли я забуду
Ти поливав всі квіти!
Хочу чекати на обід
Тебе з щасливими очима
Хочу, щоб знав увесь світ,
Що ти від мене хочеш сина.
Хочу щоб наші діти
На тебе й мене схожі були
Щоб ми навчили їх ходити
І щоб, як виросли-домівку не забули!
І постаріти, і померти
З тобою я бажаю
І щоб усе життя ти говорив:
"Люблю тебе...Кохаю!"
От тільки кому я вірш оцей писала?
Нема того кому б я це сказала!
