я спустилася на коліна
звіром в капкани зловленим
море... море збивалось в піну
і від цього здавалось втомленим.
я чекала на мить для страти
з поглядом невинуватості.
небо встигло уже обрати
замість мене кінець для радості.
я шукала на дотик ніжності,
а вона ,наче драма, скінчена.
що ж , я тут,перед брамою вічності ,
я ж із нею давно повінчана .
Нажль це лише ваш розпач говорить вашими словами...Я теж колись так вважав... Але то була помилка... Всього мого життя.. Я теж думав що впораюсь із самотністью... Але це виявилась брехня.. Ніхто не може жити з нею... Ви ж так хороше пишете... Серед рядків ваших віршів проступає любов...Надія... не варто її ховати за цими безжальними муками...
nepe4alna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я не знаю , що жорстокіше - життя чи люди . мене рятує самотність . надіятися ? на що ? на те , що знову буде боляче? набридли сльози .
Вірш мені сподобався... Лише ваша самотністьь... Облиште її.. Я знаю як це важко.. Це нестерпно боляче коли ти сам.. Тому будте щасливі... Це моя вам порада... Лише прошу не згадуйте про самотність.. Вона знищує людину робить її черствою і сухою.. Вона змушує забувати радість.. Повірте... Я вже помилився і розплачуюсь за самотність... Живіть.. Любіть.. Надійтесь..
nepe4alna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую. знаєте , інколи варто жити з самотністю в одній кімнаті. так краще.
важко , коли люди , яких вважаєш близькими зраджують всі твої сподівання , не підтримують в важких ситуаціях , хоча на твою підтримку та розуміння розраховують.
подекуди набагато краще відчувати себе черствою і сухою , ніж втраченою , розгубленою , роздавленою під великим пресом щоденних турбот .
поглянь довкола -
там царить гармонія,
немає перешкод,
немає карми,
людська душа - симфонія,
людська душа шукає фарби
nepe4alna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ні. фарби вже давно розтрачені.
симфонія беззвучна і німа.
художник призабув , кому призначено
й на лист мій образ задарма знімав.
поглянь довкола - світ не зупиняється,
експерименти ставить без питань.
не дочекаюсь,поки він награється -
немає місця в залі для чекань...
nepe4alna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
серед неспокоїв ,де все здалося б втраченим
звучать слова - мов в спеку літня злива.
лиш кілька фраз - і світ міняє значення.
і хай це мить , але ця мить щаслива.