І просить солі до солодкого смаку.
Душа вже навчена і знає, що до чого.
Якщо ж і недопетрає – дочовга
Дорогою осяянь і спокут.
Хай не в Йордані хрещена – в ставку.
І все земне життя – молитва довга.
Але ж таки вгадала шлях до Бога,
Спізнавши волю вибору давку.
У кожного він свій – Єрусалим.
І шлюбна плата – не простий калим.
І вибір є. І вибору немає.
І я прошу підмоги у Мамая.
І прошепчу закличку я терпку:
Почуй же, Господи, мене земну таку!
