UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Дмитро Барзілович: Амнезія - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Діана Сушко, 18.01.2012 - 02:39
Ви знаєте, спочатку образилась, до сліз, по типу: "ну, от як можна не знаючи людину..." і таке інше, але потім подумала: дійсно, кинула два слова, не ясно взагалі навіщо... )) Професійної оцінки твору я не дам, так як тільки стинаюсь на ноги як поет, (звання, до якого досі, вважаю, що не доросла, але до чого тягнуся всім єством крізь відсутність часу, відмови, і зовсім прагматичну професію, поясню тільки як проста людина, читач: емоційно вірш мені близький, але то пов,язано з моїми проблемами (причини написання у Вас безперечно інші, Ваші  ), я бачу в ньому через призму власного життя, і тлумачити мої емоції тут нема смислу,а написано гарно, образно, як на мене, сильно, бо зачіпає. Останній катрен читається як самостійний твір, проте є гармонійним завершенням, бо наче зсередини пояснює причини... Мені особисто такий "прийом" дуже подобається, бо виходить за рамки правильного, нормованого написання. Як сказав Іван Драч, «Художнику - немає скутих норм. Він норма сам, він сам в своєму стилі». Рада, що Ви мене "зачепили" Тепер маю ще більше бажання познайомитися з Вашою творчістю)
Дмитро Барзілович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мої слова вас дуже образили? Пробачте, пробачте! Я зовсім інший сенс у них вкладав! Я іноді може здаюся неуважним, чи що, це все через мої жарти. Знов таки, я інше мав на увазі, навпаки ціми словами хотів вас зачипити, щоб ві більше мені сказали і пояснили свою думку. Згодом, так воно й відбулося. Вашої вини немає, а я прошу пробачити мені моє нахабство. Іноді в мені гальма не спрацьовують. Дякую. 
Дмитро Барзілович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Себто, в вас ці слова викликали сильні емоції? Чи це ті, що у віршику змальовані? А краще... знаєте, краще не відповідайте, бо ще, не приведи Господи, з"язсується, що ці сильні емоції з типу тих, коли "ни слов, ни выражений". ))ВЗгалі-то, дуже дякую за увагу. )) Дмитро Барзілович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Він все ще живий, той герой. То, мабуть, вже не хоче здихатись тих маній, а навпаки, певно, знайшов у них деяку приязність. ))) Звичайно, це не автобіографічний вірш.  Дякую!
Олександр МкКола-вич, 28.11.2010 - 10:59
Відтепер я об'єкт неопізнаний По товченому склу йду без чоботів Десь, бува, не знайдеться обізнаний Хто впізнав би моїх фотороботів?  Зачепило... Дмитро Барзілович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
візуалізувати того треба якось. Хоча для того, мабуть, щоб ото тебе вивчали, тре поеми писати. )))
Фелем Ящірка, 19.11.2010 - 23:43
Я не знаток, Дмитре, просто в ньому є якась іскра, щось непояснюване і невловиме, що так хвилює і захоплює, це певно і є майстерність! 
Дмитро Барзілович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можливо нащадки розкриють цю тему в шкільних творах, що? 
Дмитро Барзілович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Реакція різнобічна. Може в вас розтроєння свідомості - такі різні емоції відразу. )))) Це ніяким чином не образа, іронія направлена саме до мене в першу чергу. Бо я по собі часто того помічаю.
Фелем Ящірка, 16.11.2010 - 10:47
Дмитре!!! Це просто шедевр!!! Я фанатію, особливо простопросто вбило мене в доброму значенні слова, хто ж ще майстер з нас... Обіцяю оцінити Ваші останні праці, але трохи пізніше, вже мені час на пари бігти))
Дмитро Барзілович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Майстер - ви, безперечно. Але тепер вже й я також. ) ) ) Хоча, до речі, я от, наприклад, не розумію, чого стільки галасу навколо саме цього вірша. Може роз"ясните, якщо ваша ласка? Я вже не першу людину про того питаю.
Джон Капка (Красавцева), 13.11.2010 - 15:32
Яка ж непевність і чому? На мій погляд, тут нездійсненність і прагнення - ось цими двома словами я б охарактеризувала вірш. мені манера викладення подобається
Дмитро Барзілович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Непевність не в самому вірші, вона в мені. Мені ще й досі здається, що цей вірш недосконалий. Бракує йому вишуканості, чи що, занадто все просто викладено. Хоча й ідея є, але втілення... Добре, що подобається, може мене це примирить. Я до сих пір отримав лише одну погану рецензію, але від людини, яка мене добре знає, і знає, що я можу краще. Ото й переймаюся... )))
Дмитро Барзілович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. ) А чого саме, можеш пояснити? Мені щодо цього вірша ще й досі непевність не лишає. Хочу отримати всебічну оцінку. Зробиш цього для мене? )
Юлія Холод, 11.11.2010 - 18:31
Тільки я б останній куплет виклала як окремий вірш.Він повністю самодостатній.І дуже класний! Дмитро Барзілович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А воно й відокремлене в мене саме задля тої мети. Ніби коротенький цикл, спроба поглянути на проблему не тільки з середини, а ще й ззовні - бо в першій частині йдеться від першої особи. Коли б я його виклав окремо. він почувався б самотнім та вирваним з контексту, на мою думку. Ще раз, ще раз, мільон разів - дякую. )
Это_я_Алечка, 11.11.2010 - 00:04
чудовий вірш... тільки, нащо останній катрен...ну, то авторське право 
Дмитро Барзілович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Останній - це ніби погляд зі сторони, бо як в усіх інших йдеться від першої особи. Дякую, Алю.
Дмитро Барзілович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, заходьте ще. Спробую не розчарувати
|
|
|
||||||||||||||||||||||
