Всі шляхи спасіння давно забуті
ти вже так далеко що голоси вже не чутні
і ти один нікого не має
ніщо душі не заважає
накінець то думки вільні
та всеодно вони не задовільні
не відповідають стилю цього світу
і вже не чутно біту
віддам данину літу
покладу на постамент білі квіти
життя людини нічого не коштує
машина в душі все побудує
не важливо мислити і знати
головне якось виживати...
Поглянь на світ з іншого боку
у людей не лишилось для життя соку
демони все заполонили
свободу тихо задушили
ангелів не залишилось
лице Бога жахом вмилось
він втікаючи забув
що хтось коло вже замкнув
і немає спасіння
у вогні палають Божі володіння
а хтось казав:"Вони нетлінні"
та часи швидкоплинні
болю стає все більше і більше
від мук не стане тихше
щоб не бачити і не знати
дияволу душу мусиш ти віддати
ось що бачу я
це доленька моя
по ночам не спати і завжди знати
що пекло біля нас
і вже вийшов час...
