Настав знову той момент,
Нам подарували шанс,
І єдиний аргумент,
Це бажання мас!
І в себе вдома в Україні,
А точніш в Донбасі,
Ми приймали греків,
І були підстави
Думати про перемогу
Таку бажану,
Призедент навіть приїхав
В погоду погану.
Ось свисток,
Гра розпочалася
І наша збірна,
В атаку понеслася.
Непогано наче грали,
Але пропустили,
Тут же шанси наші впали,
Захисники не спинили.
Затріпотів у сіткі м'яч,
Ну, що робити, хоч плач
Тепер потрібно два забити
І жодного не пропустити.
І зібрались наші хлопці,
Із силами своїми
Й понеслися всі в атаку,
Дужче, чим раніше.
Не фортило зовсім нам,
Били й сподівалися,
Мабуть баба із відром,
Над цим постаралася
Чи можливо кіт, що чорний
Перейшов дорогу,
Не вдалося, як не старались,
Навіть для нього
Капітана нашой збірной
Підставляв він ногу,
Бив як міг,
Все віддав, що було,
А на табло так й залишивсь
В України "бублик".
Наша ненька Україна,
Плакала від цього
Умивала футболістів
Не змінив нічого,
Ні фанат, ні дух вкраїнський,
Ніхто не зумів,
Що значить фарт,
У нас фіаско
Хоч і віриться, так тяжко
Україно, де ж твій гарт?
Р.С. Настрій тільки, те підняло,
Що Росія теж програла!!!!!
ID:
164448
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 05.01.2010 18:13:03
© дата внесення змiн: 05.01.2010 18:13:03
автор: УКРАЇНЕЦЬ
Вкажіть причину вашої скарги
|
