Листи до пана Кощука.
Лист третій. Про пристрасть до грошей.
Не плюй в багатого, не треба,
Бо наші пращури плювались,
В Комуну збіглися, прокрались
В лайно попали замість неба.
Мораль така: як грошей повно,
То жити можна навіть в Ровно.
Тож багатіймо! Щоби мрії
Усі здійснилися у нас:
Хлебтать “Otard”, куплять повії,
З похмілля жерти ананас,
Себе вивозить в ситроєні,
І гроші тринькати шалені.
З грошима ми князі та графи.
Нас всюди раді запросить.
Ми від Чернігова до Кафи
Готові пару напустить.
На все готові, а літа
Підказують, що прить не та.
Як підіпре тебе хвороба,
То гроші стануться в нагоді.
І ескулапи крутолобі,
Недобрі по своїй природі,
У ремеслі своїм найкращі,
Для чесного життя пропащі,
За мзду тебе зведуть на ноги
(Якщо в могилу не зведуть).
Хоч гроші, друже мій, нікого
Від того світу не спасуть.
Тож пожалій усіх багатих:
Їм також випаде вмирати.
Люблю, коли в кишені гроші,
Неначе листя шарудять.
На нас тоді жінки хороші,
Немов на красенів глядять.
Якщо в меню лангусти й краби,
Дівча вподоба навіть жабу.
Ну що про статок ще сказати?
Яку можливість пригадать?
Без гривень трудно щастя мати.
За гривні де його придбать?
Володю, у лиху годину
Завжди потрібна копійчина.
Але хіба копійка нас
Із всякої халепи звільнить?
Буває, гаманця припас,
А біди окошаться спільно,
Втіче дружина, сват продасть,
І в картах лізе гидка масть.
Тогді подумаєш в печалі:
“Навіщо, дурень, я страждав?
Навіщо заробляв в запалі,
Життя на завтра відкладав?”
Мабуть, не треба марить, друг,
Усім, що вислизає з рук.
Мінлива доба навіть Креза
Рабом зробила. Отже ми
Обгрунтувать не можем тезу,
Що спокій викупить грішми.
Добро чи зло від злота я не знаю,
Бо із кишені вмить воно щезає.
ID:
153201
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 02.11.2009 22:38:33
© дата внесення змiн: 02.11.2009 22:38:33
автор: морока
Вкажіть причину вашої скарги
|
