Моя історія проста і загадкова,-
Я розповім про все своє життя.
Але не біографію у прозі я розкрию,
А напишу вам про життя вірша.
Писати почала не дуже рано.-
Було мені тоді 16 літ,
Це сталось після смерті матері моєї,
І після того, як коханий просто втік!
Тоді хворіла і лежала я в лікарні,
Самотність помогла розкрить талант.
Я завжди мріяла - десь бути - одиноко,
І щоб думкам моїм ніхто вже не мішав.
Нарешті! Так! Дивилась у віконце,
Сяйнула думка чиста і проста,
І віршики почала я писати,-
Про перше те кохання-небуття...́́́́
Оценка поэта: 5 А ти - ще й гарнюня... І розумненька... Почитай моє Дике кохання, і вважай, що той персонаж - то твій колишній "коханий". Бач, куди він від тебе дременув... То й не сумуй! Я завтра викладу віршик про пам'ять.
Аліска відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оценка поэта: 5 Эх, стихи и в правду пишут не от хорошей жизни. когда все класно то эмоции себе оставляют... Примите мои соболезнования) пишите - это реальный выход
Аліска відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00