Є багато людей, які не знають чого хочуть в цьому житті, чого їм потрібно, чого не вистачає. І тоді наступає непорозуміння, збентеженість, невпевненість. Стає страшно за себе, страшно жити. Життя набирає форми страшного сна, які всі чекають поки він зникне і забудеться. Пропадає інтерес жити, любити, радіти за когось і за себе, і інші радості і частинки красивого щасливого життя. І хто ж повіре? Що з якоїсь невпевненості і невизначеності породжується не інтерес жити. А це неправильно, треба вміти бути сильним, не завжди ви зможете отримати піддержку, підтримку і пораду від рідних, друзів і навіть від незнайомих людей. Тому, я ще раз повторюю, треба бути сильним, а точніше мати свободу, велику волю, яку так важко осягнути. І не треба боятися, коли виникає якась проблема, і ви не знаєте навіть приблизно як її вирішити, а вирішення потребує негайності, адекватності і гуманності. Просто зупиніться, вдихніть глибоко і будьте впевнені у собі, у своїй персоні, у своїй значущості, важливості. Не надійтеся завжди на своїх близьких і не близьких людей, тому що це з вашого боку буде егоїстично, завжди звертатися за якоюсь порадою, а самі ви ні собі, ні іншим не можете нічим порадити! Але відійдемо від критики, я хочу вам сказати, я намагаюся достукатися до вашої свідомості. Не понижуйте свої сили, ви зможете самі все вирішити, для того нас і Всевишній створив поодинці. І побачите як зміниться життя, яке воно стане гарним, милим, теплим, надійним, безконечним, таким прекрасним, що схочеться сказати - «Я хочу жити, а не існувати»
ID:
131903
Рубрика: Проза
дата надходження: 30.05.2009 02:34:59
© дата внесення змiн: 30.05.2009 02:34:59
автор: Innel
Вкажіть причину вашої скарги
|
Вірно 
