Іноді, зустрівшись мов зненацька, чоловік і жінка
Мимоволі ображають усі цінності людські
Вправно так, самі собі, що їх терпцю вже волосинка
Рветься навпіл, не заплівшись в почуття міцні й палкі.
І вони не ймуть підозри в тім, що їх стосунків прірва
Через біль страждань і мук формує душі їх дітей,
Що вдягнуть тіла в прийдешньому житті, якщо обидва
Серця кожного з батьків любові не запруть дверей.
І вони не тямлять в тому, що миттєвість їх роману –
Це духовний шлюб, котрий триває декілька життів,
Щоб до них в одну прекрасну мить оту, до сліз жадану,
З гармонічним немовлятком щедрий бусол прилетів.
Їм би не смітити в почуттях своїх, думках і мріях,
Все це – тіло, дух, душа і доля інших поколінь.
І якщо є гнів, образа на любові крах в надіях,
Це грабіж буття в нащадків і про Рід свій дбати лінь.
20/04/2009
Ростислав Свароженко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вельми вдячний Вам!
24.04.2009 - 10:51
Ростислав Свароженко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я б відповів би так. Якщо почуття любові є вагомішими ніж роздуми над цим свідомості, то думки, емоції, відчуття гармонічно вживатимуться, не шкодячи душі, духу та тілу.
Оценка поэта: 5 А як же шукати свою половинку? Думала (з власного досвіду), що методом спроб та помилок, тепер Ви мене збили спантелику, виходить помилки - це не приклад того, як робити не треба, а відлуння майбутньої кари прийдешніх поколінь?
Ростислав Свароженко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Половинку? Своїми пошуками ідеалу ми можемо і не помічати її. Духовний шлюб існує незалежно від того, зустріли ми свою половинку, чи ще ні. А щоб це осягнути, усвідомити, відчути, ми вдаємось до пробного шлюбу, який являється свого роду підготовкою до майбутнього громадського шлюбу, як втіленням духовного. Душі прийдешніх поколінь самі зацікавленні в швидкій реалізації цього, от лише ми не завжди готові. Наші мудрі почуття ніколи не помиляються, коли в них не втручається її величність свідомість.
Вельми вдячний Вам! 
