Вітром, бурхливим вітром,
Моє життя кипіло...
Тіло моє стогнало,
Серце моє боліло...
Що буде далі, не знаю,
Це лише Богу відомо,
Юність моя минула,
Під покривалом неба...
Я непомітно старіла,
І розвивала квіт,
Там у селі малому
Дитинства мого є слід!..
Я не хилюсь в зажурі,
Хоч не спішу вперед,
Юність моя минула,
Та залишила слід...
Нині живу я в сина,
Це мене тішить,й не гне,
Все, що було не забула,
Старість вперед веде...
Все я давно збагнула,
І своє, й не своє,,,
Тут у країні Польщі,
Радості цвіт додає...
З часом я постаріла,
Було життя важке...
Та я долати вміла,
Все, що було тяжке...
Старість мене зігнула,
Та і навчила все ж,
Не заважа минуле,
Разом зі мною йде...
Вітром, бурхливим вітром:
Ще мене в світ несе,
Радує теплом і квітом,
Та ще й вперед веде...
Вітром, теплом і Сонцем
Силу життю дає...
Юність давно минула,
Старість взяла своє...
Старість мене зігнула,
Та додала й нове...
Юність давно минула,
Радість ще в мене є...
Діти мої й онуки,
Вже й правнучата є...
Думи мої і муки:
Все це життя моє...
Нині спокійним вітром,
Бува мене вмива,
Та я живу ще з квітом,
Тому Я ще жива...
ID:
1009099
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 21.03.2024 17:26:59
© дата внесення змiн: 21.03.2024 17:26:59
автор: геометрія
Написано автором з використанням штучного інтелекту
Вкажіть причину вашої скарги
|
