Я йшов додому стомлений
щасливий і знедолений
розхристаний, неголений
А з рота тхнуло с*акою...
Порою - дуже гнався я
Ночами - тихо карався я
Боятись - не боявся. Я —
озброєний ломакою!
;;;
Взуття все стер об камені
І ноги вкриті ранами
На тілі - розпис шрамами —
Болючий підпис долею
І лікувався травами
Живився щопопалами
І спав лише з кошмарами
де марив свею домою
;;;
Знайшов-таки ! В облозі і
Кропиви і амброзії
Старий лопух в порозі і
У мене звідси корені !!!
На дурня хата дивиться
В підпорках - як на милицях
Та все одно - не хилиться
Вона, як я — НЕСКОРЕНІ !!!