*****
Лиш той, хто не здається
Здолає долю ту,
Яка над ним сміється.
Він втілить цю мету,
Якщо все ж докладає
Усіх зусиль, які
Він у собі тримає.
Тоді часи важкі
Ураз навік минуться,
Як він того й жада,
На пил, на порох струться.
Більш жодная біда
Його не потурбує,
Щоб знівечить життя.
До нього прикрокує
Щасливе майбуття,
Настане, як світання
По ночі настає,
І світлі почування
У душу увіллє,
А в голову лиш світлі
Упустить враз думки,
Щоб, наче ті розквітлі
Квітки, він залюбки
Всередині і зовні
Розкішно розцвітав,
Щоб квітнув він уповні
У вигляді тих справ,
Що щастя б лиш будили
Вони в людських серцях
І додавали б сили,
Щоб життєвий шлях
Пройшовши, залишити
Слід гідний в світі цім,
Щоб мали змогу жити
Й нащадки добре в нім.
Євген Ковальчук, 21. 11. 2020
