Сама для себе вихідний влаштуй.
День спокою собі ти подаруй.
Й нехай весь світ та й зачекає:
Бо жінка зайнята – себе кохає.
Улюблений напій. Поряд смакота,
Та люди в дім, що серцю дорогі...
І з задоволенням увагу приділяє:
Бо жінка любить, як себе кохає.
І не зупинить буревій, а ні війна –
Свій рід крильми як ангел обійме:
Крізь біль вона стоїть та огортає,
Бо неймовірно сильна, коли кохає.
І тихо, ніжно дотиком лікує рани,
Загоює побите серце чоловіче.
В час безнадії з долу підіймає,
Бо жінка може, коли кохає...
Сама для себе квіти посади.
Та й так, щоб все цвіло навколо!
Аби, коли ніхто не буде дарувати,
Твоя душа не зупинялася кохати.
