Білу дівчинку учать покорі чорні і злі жінки
Говорять: в тебе не буде мужика
Тобі п'ятдесят а виглядаєш на підлітка
У твоїм погляді нічого не повинно бути
Тільки втома й тоска
Учать англійської і манер
Говорять: який ти подаєш примєр
Наші жінки виховані тотальною війной
Можуть тобі надати урок і примєр
...
І вона дивиться ці прем'єри вже кілька літ
Хто їм пише ці тексти , думає
Хто на них ці маски напер
?
Усі їх пісні про ненависть і війну
Хто зна чому вони такі злі тепер
В них же є мужики і гроші і все до ладу
Біла дівчинка мовчить: це я нічого не жду
...
Все вже пройшло: дев'яності і шістдесяті
Ти ж у нас як дисидентка, мовчи вже краще
Ти нічого не знаєш, навіть те, що знаєш
У нас все це вже є, а ти у хмарах витаєш
...
І знову говорять про покору
І знову про війну мовчать
Кажуть: кохання належить юним
А не тим, кому п'ятдесят ...
Ми приватизували кохання
Це тепер наша фабрика
Ти не знайдеш стільки рейдерів
Щоб забрати своє кохання ...
...
Так і живу : вони зі мною воюють
То дев'яності то шістдесяті
...
Хто зна, що в них буде завтра
А сьогодні: всіх з днем кохання)
2024