Я не люблю зиму, місяць лютий
Коли падає дощ, ллє ,як із відра.
Як білий день у заперті скутий
В сніжнім небі немов велика діра.
У калюжі, водичці дощовій
Стоять сумні дерева босі, голі.
Пташка мережить мрії у сувій
Шукає сонечко - небо на волі.
Зима без снігу, течуть ручаї
Капає бурулька зі стріхи, даху.
У пелену хмарки скрились плаї
Каркає ворон на голубку птаху.
Спить ,ще білий ведмідь у берлозі
А значить ,ще не скоро буде весна.
Як стане березень на порозі
І тоді із снігом розстане зима.
А градусник показує плюс п'ять
Змінивсь глобальний клімат на планеті.
А у Карпатах сніг, гори димлять -
Зима йде до старту...стоїть, на злеті.
Гарний вірш! Хоч зима й зимі різниця- нині плаче ця дівиця...А нам хочеться сніжку,щоб іскрилось,золотилось,щоб краса її нам снилась, у криштальному вінку!
