зімяті пожовклі від часу і роздумів листки життя розписані чорнилами, які розбавлені барвами пережитих емоцій.поряд листи з фразами,які вїлись у твою память.їх ти завжди знаходитимеш у поштовому ящику свого серця,з кожним днем їх все більше і більше.я мрію.мріють усі...навіть затяті прагматики.вони не розуміють,що наші мрії це листи з бажаннями адресованими письменнику,який пише життя(моє чи твоє...це вже не має значення).мріючи ми залишаєм можливість для щастя.його миттєвості солодкі та часто ми дорого та довго розплачуємось за бажання бути щасливими.цинізм який огортає сутність людини по дорозі до її щастя роздавлює усе ,що попадається на шляху(часто це долі інших людей).провівши паралелі ти розумієш чому зараз усе так.
|
|
