Бувають люди із кави.
І також бувають із чаю.
Відтак (ці)каві існують.
Та поряд них (надзви)чайні.
Існують також (лас)каві.
Їм кава ласує з усім.
А поряд них (зазви)чайні.
Вони зазивають на чай.
Також є люди відчайдушні.
Однак це слово двозначне.
Можливо їм душно від чаю.
А може в них з чаю душа.
Часом люди із кави,
Собі замовляють чай.
І замість того, щоб лишити на каву,
Вони залишають на чай.
А люди зроблені з чаю
Часом літають, як чай(ки).
Над морем що сповнене (від)чаю.
Але все одно пахне кавою.
Нерідко люди із кави,
Поводяться трохи (лу)каво.
Слова їхні дещо грайливі.
Та очі лишаються щирі.
Я думаю, люди із чаю
Частенько вмикають Чай(ковського).
Бо ноти із піаніно
Заварюють в них любов.
Я думаю, люди із кави
Читають весь час Кавабату.
Слова кладуть в кавоварку,
Щоб з неї виливались цитати.
Та вони не такі уже й різні.
Обоє приносять тепло.
Це саме від них в наших жилах
Закипає в морози кров.
