 |
| Вона щиро любові прагнула,
У якої немає дна…
Бережіть її Божі ангели –
Вона в світі така одна.
Освятіть її душу веснами,
Бо й сама вона цвіт весни́,
Будьте тінню її воскреслою
І приходьте до неї в сни.
Окропіть її ноги росами,
Відверніть від опал огню,
Щоб ступала в надіях босою,
Щоб узріла, як нею сню...
Простеліть їй дороги зливами –
Хай розвіється з них зола,
Щоб була її путь щасливою,
Щоб любов’ю вона жила.
Обійміть її ніжно крилами,
Відведіть від очей біду,
Щоб розлуки її не втримали,
Щоб повірила – вже іду.
Щоб і далі все то́го ж прагнула,
Свято вірячи – недарма́...
Бережіть її Божі ангели –
Поки з нею мене нема.
© Василь Ковтун.
|
|
|
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
|
|
|
|
