Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата (Любов Пікас): СОНЕЧКО ВИСПАЛОСЬ - ВІРШ

Сонечко виспалось, руки-проміння з-під пледу Випхало, встало, розсунуло штори-хмарки. З’їло пів літри торішнього майського меду І показало згори свої жовті боки. Вибігли діти і приступом взяли майданчик. Вимив пан Дощик ретельно від пилу його. Небо всміхнулось, останній сіренький баранчик Хвіст показав йому, втік від проміння погонь. Котик-муркотик мив лапки - заляпав болотом. Вітер-підмітер виконував роль рушника. Сонце вкривало дахи і віконечка злотом. З долу кидала привіти йому осока. Сяяли очі дітей, мов коштовне намисто. Сонце на лиця пускало їм зайців рудих. Ті танцювали, неначе на сцені артисти, Вибіг рум'янець, усівся на щічках блідих.