Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Кароліна Дар: Розмова із краплинкою води - ВІРШ

Коли шукала зранку я пригод, Летів назустріч білий хоровод. Одна сніжинка на долоню впала, Так весело всміхнулась і розтала. Вже на долоні крапелька води -Скажи, як ти потрапила сюди? -Я народилась у веселому струмку, Щодня співала пісню гомінку Всміхнулось мені сонце із небес, Сказало:"Заберу у край чудес" І полетіла я у сині небеса Мене зустріла там така краса. Подружки мої також там були, Мене в свою хмаринку прийняли. Згодом ми дощем упали в сад, Дорогою зустріли зорепад. З калюжки ми полинули увись, А потім знову дружно впали вниз. Як бачиш, була я сніжинкою, Тепер же знову стала я краплинкою. Бувай! Уже мені пора увись, Щоб потім знову гордо впасти вниз...