Давай, очки закривай
і тихенько баю-бай,
бо давно вже сонце спить,
у небі зіронька світить.
Засвітилась не сама:
місяченько там бува,
що із хмари визирав,
наче ковдру собі мав.
А дитина теж була
сонна, наче кошеня,
що тихесенько муркоче:
“Спи-засни, закрий вже очі!”
Гарний сон присниться,
та пташечка голосиста,
що пісеньку заспіває
і дитину вколихає.
З дитиною усіх навколо,
засинають уже скоро:
песик, пташка, кошеня,
гріє ковдра нам дитя.
6.11.2016.
Анімація із інтернету.
