Не змінюйся, собою залишись
та поки є життя в тобі, кохай!
Все ж прийде смерть в будинок твій колись,
не гай же часу, смерті не чекай!
Краса твоя — природних чар туман,
та часу обмаль, швидше зрозумій,
що долі примхи — грізний океан.
Збудує дім нехай нащадок твій
з краси цієї… Навіть лють зими
міцній будівлі буде не страшна,
і смерті подих, вічний лід пітьми
здолати зможе юності весна…
То ж дій, щоб син у день останній твій
сказати зміг: «Це батько любий мій!..»
(липень 2017 р.)
