***
Протираю небо від солених туч.
Сонечка свічадо зблискує між них.
Ловить серце промінь кожен обіру́ч -
най хоронить вірно від усяких лих.
Най сплітає туго коси молитов.
Жодній завірюсі міць - не до снаги!
Поки щось шепоче світу Часослов,
поки ув осіннім листі береги...
Бабиніє літа золотий етюд.
Під кущем калини причаївся слід.
Намітаю світла із усіх-усюд,
аби обтрусити ці жалі із віт.
20.10.25 р.
